меч
-а́, ч.
1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. || чого , перен. Про те, що карає кого-, що-небудь.
• Дамо́клів меч перен. — постійна смертельна небезпека. (З давньогрецької легенди про Дамокла, над яким під час бенкету повісили на волосині гострий меч).
• Меч-ри́ба — велика хижа океанська риба ряду окунеподібних, верхня щелепа якої витягнута у довгий мечоподібний відросток.
2. заст. У старовинному весільному обряді – прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка.