ло́гіка
-и, ж.
1. Наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень.
• Форма́льна ло́гіка — логіка, основана на формальних твердженнях, на противагу логіці, основаній на значеннях.
2. Загальна назва для більш-менш формалізованих суджень, знань і, можливо, правил виведення нових суджень.
3. спец. Певний тип елементної бази в зв'язку зі специфічною технологією її виготовлення та способами застосування. Модальна логіка . Порогова логіка . Математична логіка .
4. Внутрішня закономірність. || Правильність, розумність висновків.
5. звичайно з означ. , розм. Сукупність чиїх-небудь поглядів; побудова міркувань, умовиводів. Жіноча логіка .
• Афекти́вна ло́гіка псих. — упорядкування ідей або висновків, за якого сполучними чинниками є емоції.