ша́пка
-и, ж.
1. Головний убір ( перев. без полів, м'який, теплий). || також з ім. вушанка, зюйдвестка, папаха і т. ін., з прикм. моряцький та ін. Головний убір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу. || у сполуч. зі сл. червона, розм. , заст. Розсильний.
2. перен. Предмет куполоподібної форми; покриття чогось, що має таку або подібну форму. || Верхня куполоподібна частина рослинності ( перев. про крони дерев). || також з ім. сніг або прикм. сніговий, білий, розм. Снігове покриття куполоподібної форми. || Покриття верхньої частини гори ( перев. снігове). || Густе волосся; шевелюра. || чого , у сполуч. з ім. дим, курява, піна і т. ін. Те, що покриває верх чого-небудь, клубочиться, знаходиться над чимось.
• Поля́рна ша́пка — льодовий і сніговий покрив полюса, а також хмара над ним.
3. Верхня частина гриба.
4. Суцвіття соняшника.
5. с. г. , розм. Сніп, що покриває зверху копу, стіжок і т. ін.
6. спец. Заголовок великим шрифтом, тематично спільний для кількох статей у газеті, журналі тощо.
7. розм. Міра, кількість чого-небудь, що може вміститися в такому головному уборі.
Начните вводить слово: