Христо́с
Христа́, ч. Засновник християнства, Син Божий, який заради спокути людських гріхів прийняв смерть на хресті, потім воскрес і знісся на небеса. || Про ікону, зображення Ісуса.
• Христа́ ра́ди; Ра́ди \[само́го\] Христа́ — а) слова, з якими просять милостиню, жебрають; б) вживається при наполегливому проханні у знач. будь ласка.
• Христо́м-бо́гом моли́ти заст. — дуже просити.
• Христо́с з тобо́ю — а) побажання благополуччя, щастя, спокою; б) виражає згоду, небажання сперечатися з ким-небудь; хай буде так.
• Христо́с воскре́с (воскре́се)! — слова, якими супроводжувалося христосування з кимсь або якими вітали кого-небудь на Великдень.