троп
I -а, ч.
1. літ. Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні.
2. В історії філософії – назва аргументів, на основі яких представники античного скептицизму критикували тогочасні філософські системи, обґрунтовуючи неможливість об'єктивного пізнання світу людиною.
3. У давньогрецькій музичній теорії – позначення траспозиційної гами.
4. муз. В середньовічній системі ладів – одна з назв церковного ладу.
5. В церковних співах – вставка до канонізованого тексту псалмів чи хоралів. II -у, ч. , зах. Кінська рись з підскакуванням; алюр.
Начните вводить слово: