триво́жити
-жу, -жиш, недок. , перех.
1. Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. || Бентежити, зворушувати. || Виводити зі стану рівноваги.
2. Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого-, чого-небудь; завдавати клопоту, турбувати. || Порушувати, переривати що-небудь.
3. Позбавляти спокою, примушувати нервувати; дратувати.
4. Торкаючи, дотикаючись, увіходячи кудись, порушувати цілісність чого-небудь; рухати (у 1 знач. ) , ворушити.
Начните вводить слово: