трибу́н
-а, ч.
1. У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб.
• Військо́ві трибу́ни — у давньоримській армії – командні посади.
• Наро́дні трибу́ни — найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.
2. Громадський діяч, видатний оратор і публіцист. || Виразник чиїхось або якихось ідей, принципів, прагнень. || ірон. Про любителя говорити, ораторствувати.