та
I див. той . II спол.
1. єднальний. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. "і".
1. Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло близьких понять. || З'єднує повторювані слова з метою підсилення вислову.
2. Поєднує речення, які виражають одночасність дії. || Поєднує речення, у другому з яких є вказівка на несподіваність, раптовість дії, події.
• Та й — а) поєднує однорідні члени речення й цілі речення; б) указує на несподіваний перехід від однієї дії до іншої; в) поєднує однорідні члени речення або цілі речення, що виражають причиново-наслідкові відношення.
2. приєднувальний. Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку. || У сполуч. з присл. ще уточнює та підсилює виразність раніше висловленої думки. || Уживається в значенні, близькому до крім того, до того ж (із підсил. відтінком).
• Та й — а) приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку; б) на початку питального речення підсилює думку попереднього речення.
3. протиставний.
1. Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності чи обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте. || Уживається з обмежувальним значенням; за значенням близький до спол. тільки.
2. Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень. || З обмежувально-допустовим значенням уживається для сполучення однорідних членів речення. || Разом із спол. зате вживається з відтінком компенсаційного протиставлення.
• Та ба — уживається для вираження заперечення сподіваної дії.
• Та й то — поєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього.
4. перелічувальний. Поєднує слова або цілі речення в переліку. III част. підсил.
1. Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож. || Разом із част. так підсилює слово, перед яким стоїть (найчастіше прислівник, уживаний як обставина способу дії). || Уживається в питальному та окличному реченнях при слові, на яке падає логічний наголос. || Уживається з дієсловом наказового способу для підкреслення прохання чи спонукання. || Перед част. ні підсилює заперечувальний зміст речення.
2. Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання.
3. Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення. || Уживається в народній поезії та в стилізації під народнопоетичну мову.
Начните вводить слово: