сторона́
-и́, ж.
1. Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок.
• Сто́рони сві́ту — північ, південь, схід, захід.
2. перен. Те саме, що бік 7).
3. Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; край. || Те саме, що країна 1), 2).
4. у знач. присл. стороно́ю. || Обминаючи яке-небудь місце. || Осторонь, віддалік. || перен. Не безпосередньо, через когось. Обходити стороною .
5. Простір, місцевість, місце, розташовані справа або зліва від середини. || Простір, місцевість, місце, розташовані на одному з берегів річки, озера і т. ін. || Одна з частин цілого, умовно поділеного навпіл. Сторона обличчя . || Місце, місцевість, розташовані на відстані від кого-, чого-небудь. || Уживається в складі назв частин міста, розміщеного на березі річки, бухти і т. ін. Виборзька сторона .
6. чого і з означ. Складова частина, елемент чого-небудь. || Якість, особливість, що характеризують кого-, що-небудь у певному відношенні. Сильна сторона . Слабка сторона .
7. Особа, група осіб, організація і т. ін., що протиставляється у певному відношенні іншій особі, групі осіб, організації тощо.
• Договірні́ сто́рони — юридичні і фізичні особи, які укладають або уклали між собою договір.
• Тре́тя сторона́ — юридична або фізична особа, що визнається незалежною від сторін, які беруть участь у питанні, що розглядається.
8. Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось. Тіньова сторона .
9. мат. Відрізок прямої, що обмежує геометричну фігуру. Сторона трикутника . 1
0. перен. Погляд, кут зору, розуміння. 1
1. рідко…
Начните вводить слово: