смерть
-і, ж.
1. Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть .
• Рапто́ва смерть — смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після перших проявів захворювання.
2. Припинення існування людини, тварини; прот. життя; кончина, скін. || Те саме, що Сме́ртна ка́ра ( див. смертний ). || кому . Уживається як заклик до помсти, відплати. || Персоніфікація кончини – людський скелет, звичайно з косою. || перен. Загибель, припинення існування чого-небудь. || перен. Занепад чого-небудь.
• Голо́дна смерть — смерть від голоду.
• Дба́ти на смерть — готувати заздалегідь одежу й усе необхідне для похорону.
• Біологі́чна смерть — необоротне припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах і розпад білкових структур.
• Кліні́чна смерть — смерть, після якої ще можливе повноцінне відтворення життєвих функцій організму.
• Легка́ смерть — раптова смерть без мук.
• Політи́чна смерть — неможливість для кого-небудь продовжувати політичну діяльність через своє ідейне й політичне банкрутство.
• На смерть — а) так, що наступає смерть; б) дуже, сильно; нещадно.
• Не дає́ (не посила́є) Бог (Госпо́дь) сме́рті кому заст. — хтось не помирає, хоч бажає цього, хоч уже пора.
• При́ смерті — в дуже тяжкому, небезпечному для життя стані.
• Проси́ти (проха́ти) \[у Бо́га\] сме́рті — виявляти небажання жити.
• Смерть за плечи́ма у кого — хтось дуже хворий, старий, скоро помре.
• Смерть за смерть — помста вбивством за вбивство; відплата.
3. розм. Щось дуже погане, неприємне, небажане.