СКЕЛЕТ: значение слова

скеле́т

•также шкеле́т "костяк, тощий человек". Из нем. Skelett или франц. squellette – то же от греч. σκελετός "остов, скелет", первонач. "высохший, сухой", σκέλλω "сушу, иссушаю".

скеле́т

-а, ч.

1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. || перен. Про дуже худу, виснажену людину.
• М'яки́й скеле́т — сполучнотканинний опорний апарат, який зв'язує, оточує і підтримує всі органи (клітковина, сухожилки, суглобові капсули та ін.).
|| Сукупність твердих опорних утворень у безхребетних.

2. Тверда основа дерева. || Тверді прожилки, що проходять через тканину листка.

3. Каркас чого-небудь.

4. перен. Те, що є суттю, основою чогось.
• Скеле́т ґру́нту геол. — частинки та уламки гірських порід, що входять до складу ґрунту.

муж. skeleton
framework перен.

м. skeleton
перен. framework

базы данных
data base skeleton

горной породы
rock skeleton

изображения
image skeleton

номограммы
мат. nomogram skeleton, skeleton of nomogram

породы
matrix solid material

процедуры
procedure skeleton

скелет м Skelett n 1a, Gerippe n 1d; перен. Gerüst n 1a он худой как скелет er ist nur Haut und Knochen

кого-чего сущ. муж. рода

1. костный кістяк

2. строит. , техн. каркас
• скелет почвы геол. -- скелет ґрунту