скеле́т
-а, ч.
1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. || перен. Про дуже худу, виснажену людину.
• М'яки́й скеле́т — сполучнотканинний опорний апарат, який зв'язує, оточує і підтримує всі органи (клітковина, сухожилки, суглобові капсули та ін.).
|| Сукупність твердих опорних утворень у безхребетних.
2. Тверда основа дерева. || Тверді прожилки, що проходять через тканину листка.
3. Каркас чого-небудь.
4. перен. Те, що є суттю, основою чогось.
• Скеле́т ґру́нту геол. — частинки та уламки гірських порід, що входять до складу ґрунту.
Начните вводить слово: