си́то
I -а, с.
1. Натягнута на обруч густа сітка, крізь яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. || тех. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. || спец. Прилад для визначення тонкості млива.
• Як (мов, на́че і т. ін.) крізь \[густе́\] си́то — а) (у сполуч. зі сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку); б) (у сполуч. зі сл. видно, бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, не окреслено.
2. Поруватий адсорбент.
• Молекуля́рне си́то — поруватий адсорбент, розміри пор якого близькі до розмірів молекул.
II Присл. до ситий . || у знач. присудк. сл.
Начните вводить слово: