сема́нтика
-и, ж.
1. Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо.
2. Те саме, що семасіологія .
• Логі́чна сема́нтика — розділ математичної та формальної логіки, що вивчає взаємовідношення між виразами мови і позначуваними ними поняттями чи судженнями.
3. Значення (слова, виразу).
4. Розділ семіотики, що вивчає знакові системи як засоби вираження змісту.
5. Частина опису мови програмування, яка приписує зміст його конструкціям.
• Сема́нтика да́них — зміст даних (на відміну від синтаксису даних, який розглядає тільки форми їх подання).
• Сема́нтика програ́ми — зміст програми, змістовне значення її структури.