рука́
-и́, ж.
1. Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого-небудь предмета, що зовнішнім виглядом або функцією подібна до верхньої кінцівки людини.
• Би́ти по рука́х — рукостисканням виражати згоду в чому-небудь, домовленість про щось.
• Да́ти по рука́х кому — рішуче припинити чиї-небудь дії (зазвичай шкідливі), змусити відмовитися від них.
• Зв'я́зувати по рука́х і нога́х — сковувати чиїсь дії, заважати в чому-небудь, не давати змоги вільно діяти.
• Зігра́ти на ру́ку кому — допомогти кому-небудь, посприяти в чомусь.
• Іти́ на ру́ку кому — сприяти, ставати в пригоді кому-небудь.
• На рука́х чиїх, у кого — а) під чиєю-небудь опікою, на чиємусь утриманні; б) у чиєму-небудь володінні, розпорядженні; в) у чиїй-небудь присутності (померти).
• На ру́ку кому що — щось влаштовує кого-небудь, збігається з його бажаннями.
• На ру́ку! — військова команда, що означає: взяти гвинтівку, автомат і т. ін. напереваги.
• На швидку́ (ско́ру) ру́ку — квапливо, поспіхом, похапки.
• \[Не\] з руки́ кому — а) вигідно (невигідно), \[не\] варто кому-небудь, \[не\] влаштовує когось; б) зручно (незручно); в) \[не\] личить, \[не\] годиться, \[не\] потрібно.
• Підверта́тися під ру́ку — випадково опинятися поблизу, біля, в полі зору кого-небудь.
• Підніма́ти ру́ку — а) (на кого – що) бити кого-небудь, робити замах на когось, щось, зазіхати на що-небудь; б) (на себе) кінчати життя самогубством; в) (на кого – що) засуджувати кого-, що-небудь.
• По рука́х —…
Начните вводить слово: