ри́нок
-нку, ч.
1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар.
• Ри́нок збу́ту — сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги і визначає їх необхідну кількість та ціну.
• Чо́рний ри́нок — сфера нелегального товаро-грошового обігу, товарообігу.
2. Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.
• Валю́тний ри́нок — система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
• Зо́внішній ри́нок — сфера товарного обміну, що виходить за національні межі.
• Іпоте́чний ри́нок — складова частина ринку позикових капіталів; тут акумулюють довготермінові грошові накопичення через випуск іпотечних облігацій, що використовуються для надання кредитів під заставу нерухомості.
• Клі́ринговий ри́нок — система безготівкових розрахунків, базована на зарахуванні взаємних вимог, зобов'язань.
• Контрольо́ваний ри́нок — ринок, на якому пропозиція, попит та ціни формуються під впливом державних і майнових органів.
• Ри́нок ці́нних папе́рів — частина ринку позичкових капіталів, де купуються та продаються цінні папери, а також здійснюється їхня емісія.
• Світови́й ри́нок — сукупність національних ринків країн, зв'язаних між собою зовнішньою торгівлею.