ПРЕТОР: значение слова

ПРЕ́ТОР (лат. рrаеtоr, от рraeitor - идущий впереди), в Др. Риме первонач. высш. должностное лицо, затем с 367 (или 366) до н.э. мл. коллега консула. С 242 до н.э. избирались два П.: один для ведения суд. дел между рим. гражданами, другой - между гражданами и чужеземцами.

претора, м. (латин. praetor) (истор.). В древнем Риме - представитель высшей судебной власти.

м.
Представитель высшей судебной власти (в Древнем Риме).

пре́тор

-а, ч.

1. У Стародавньому Римі – заступник і помічник консула, згодом вища урядова особа, наділена судовою та адміністративною владою.

2. У сучасній Італії – назва судів претури.

муж.
ист. praetor

praetor