посіда́ти
I -а́ю, -а́єш, недок. , посі́сти, -ся́ду, -ся́деш, док. , перех.
1. Брати у своє володіння, привласнювати що-небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що-небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок. , перен. Мати від природи якісь здібності, хист до чогось і т. ін. Посісти престол .
2. у сполуч. зі сл. місце і т. ін. Займати місце, розміщатися де-небудь. || у сполуч. із сл. посада і т. ін. Перебувати на якій-небудь посаді; обіймати (у 6 знач. ) . Посідати провідне місце .
3. Брати гору над ким-, чим-небудь, перемагати когось. || Підкоряти собі, своєму впливові.
4. перен. Опановувати, охоплювати когось, оволодівати ким-, чим-небудь (про думки, почуття і т. ін.). Злидні посіли . II -а́ємо, -а́єте і діал. посі́сти, -ся́демо, -ся́дете, док.
1. Сісти (про всіх чи багатьох).
2. тільки посі́сти, на кого – що , діал. Вкрити кого-, що-небудь тонким шаром. || Випасти, осісти (про росу, туман і т. ін.).
3. тільки посі́сти, перен. , діал. Пропасти, загинути.