поро́жній
-я, -є.
1. Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь-яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про степ, поле і т. ін.). || У (на) якому нікого або майже нікого немає; безлюдний або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || Який їде, пливе і т. ін. без вантажу чи без пасажирів; ненавантажений. || Не заповнений текстом, цифрами і т. ін. Порожні картки .
• Поро́жня множина́ мат. — множина, що не має жодного елемента.
|| розм. Приготовлений без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен. , рідко. Духовно спустошений, нездатний до активної діяльності (від горя, втоми і т. ін.). || перен. Який виражає внутрішню спустошеність, розгублення, байдужість (про очі, погляд і т. ін.).
• З поро́жніми рука́ми — а) нічого не діставши або нічого не принісши; б) без засобів до життя.
2. Який має всередині порожнину; порожнистий.
3. у сполуч. зі сл. життя, світ і т. ін. , перен. Ні для кого не корисний; марний. || Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, пустий. || Який не відповідає об'єктивній дійсності.
4. перен. Несерйозний, легковажний (про людину).
5. тільки ж. , діал. Яка не має в утробі плода, не вагітна.