Украинский толковый словарь ПИСК писк -у, ч. 1. Високий неголосний звук, що його видає яка-небудь жива істота. || Плач немовляти. 2. перен. Такий звук як вияв певних почуттів (невдоволення, збентеження, болю і т. ін.).
