пани́ч
-а́, ч.
1. Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач. ) . || перен. , ірон. , зневажл. Молода людина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін.
2. Неодружений молодий чоловік, що належав до привілейованих верств населення. || Зніжений, розпещений молодий чоловік; білоручка.
Начните вводить слово: