´образ
I -у, ч.
1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. || Вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам'яті або створений уявою. || Подоба, копія кого-, чого-небудь.
2. Специфічна для літератури і мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності. || Тип, узагальнений характер, створений письменником, митцем. Входити в образ .
3. спец. Зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше, за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп.
4. перев. мн. Те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві.
5. Зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.).
6. філос. Відображення у свідомості явищ об'єктивної дійсності.
7. заст. , жарт. Обличчя. II -а, ч. ( мн. образи́, -і́в).
1. Те саме, що ікона .
2. заст. Картина.