ОБРАЗ: значение слова

Начните вводить слово:
Нажмите сюда, чтобы развернуть список словарей

Этимологический словарь Фасмера

ОБРАЗ

о́браз

•укр. о́браз, блр. во́браз, др.-русск., ст.-слав. образъ εἰκών, τύπος, μορφή (Супр.), болг. о́браз "лицо, щека", сербохорв. образ – то же, словен. obràz, род. п. -áza, чеш., слвц., польск. оbrаz "изображение, картина; образ; икона", в.-луж. wobraz, н.-луж. hobraz. От оb- и rаzъ, связанного чередованием с rězati; см. раз, ре́зать. Отсюда образова́ть, образо́ванный; образова́ние; согласно Унбегауну (RЕS 12, 39), калька нем. Bildung "образование".

Украинский толковый словарь

ОБРАЗ

´образ

I -у, ч.

1.
Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. || Вигляд кого-, чого-небудь, відтворений у свідомості, пам'яті або створений уявою. || Подоба, копія кого-, чого-небудь.

2.
Специфічна для літератури і мистецтва конкретно-чуттєва форма відображення дійсності. || Тип, узагальнений характер, створений письменником, митцем. Входити в образ .

3.
спец. Зображення якого-небудь явища через інше, конкретніше або яскравіше, за допомогою мовного звороту, переносного вживання слова і т. ін.; троп.

4.
перев. мн. Те, що вимальовується, постає в чиїй-небудь уяві.

5.
Зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т. ін.).

6.
філос. Відображення у свідомості явищ об'єктивної дійсності.

7.
заст. , жарт. Обличчя. II -а, ч. ( мн. образи́, -і́в).

1.
Те саме, що ікона  .

2.
заст. Картина.