завдава́ти
-даю́, -дає́ш, недок. , завда́ти, -да́м, -даси́, док. , перех.
1. чого , рідко що . Робити, чинити кому-небудь щось неприємне; заподіювати. || У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником. || Викликати, спричиняти що-небудь неприємне. Завдавати болю . Завдавати втрати .
2. що , розм. Піднімати, брати тягар, ношу на плечі, спину. || Допомагати кому-небудь підняти щось; піддавати.
3. кого , заст. Примусово віддавати, засилати куди-небудь. || розм. , у сполуч. зі сл. тюрма, темниця і т. ін. Ув'язнювати.
4. розм. Те саме, що задавати 1).
5. розм. Додаючи якийсь продукт, готувати тісто, ряжанку і т. ін.
6. діал. Давати.