емоці́йний
-а, -е.
1. Який виражає емоції, насичений ними. || Який викликає емоції.
• Емоці́йна анестезі́я — заціпеніння, зникнення емоцій, понижена чутливість до зовнішнього світу.
• Емоці́йна деприва́ція — загальний термін для позначення будь-якої ситуації, коли індивід позбавлений емоційних реакцій від інших людей.
• Емоці́йна стабі́льність — характеристика стану того, хто є емоційно зрілим, чиї емоційні реакції адекватні ситуації.
• Емоці́йне блокува́ння — нездатність індивіда виконувати складні розумові дії через дуже інтенсивний емоційний стан.
• Емоці́йне збі́днення — різновид патології емоцій; проявляється слабкістю емоційних реакцій.
• Емоці́йний ро́злад — стан, за якого емоційні реакції є неадекватними ситуації, в якій вони виникають.
• Емоці́йний стрес — стан яскраво вираженого психоемоційного переживання людиною конфліктних ситуацій.
2. Який легко збуджується, швидко реагує на що-небудь; нестриманий.