ДОБРО: значение слова

добро́

-а́, с.

1. Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.
• Не дово́дити до добра́ — бути причиною неприємних наслідків.

• У (в) добрі́ із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.

• Щоб йому́ (їй, їм) добра́ не було́! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.


2. у знач. присудк. сл. , розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.

3. Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.

4. ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.

5. у знач. присл. добро́м, розм. , рідко . Без сперечань, за згодою; по-доброму.

6. Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро .

сущ. ср. рода , только ед. ч. добро от слова: добрый   прилаг.
• Краткая форма: добр

• сравн. ст. : добрее


1. делающий добро

2. хороший, безукоризненный

3. близкий, милый добрий
• *будь добр -- будь ласка

• *будьте добры -- будьте ласкаві

• *всего доброго -- на все добре

• *доброй ночи -- на добраніч

• *добрый день -- добрий день

• *добрый малый -- добрий (славний) хлопець

• *люди дорой воли -- люди доброї волі