гукати
I гука́ти -а́ю, -а́єш, недок.
1. перех. і без додатка . Голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки. || перех. Голосно кликати кого-небудь. || неперех. , з інфін. , із спол. Голосним викрикуванням пропонувати комусь що-небудь, запрошувати когось куди-небудь і т. ін.
2. неперех. , на кого , розм. Голосно лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь. II гу́кати -аю, -аєш, недок. , розм. Видавати сильні, різкі звуки, шуми і т. ін.