верши́на
-и, ж.
1. Верхня, найвища частина чого-небудь ( перев. дерева, гори).
• Верши́на кута́ мат. — точка перетину прямих, що утворюють кут.
• Верши́на трику́тника мат. — вершина кута, що лежить проти його основи.
2. чого , перен. Вінець розвитку, найвищий ступінь.
3. Початок, верхів'я яру і т. ін.
Начните вводить слово: