щит
-а́, ч.
1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому-небудь, що формою нагадують цю зброю. || перен. Про те, що є опорою, оплотом, прикриттям, захистом від чогось (нападу ворога, неприємних дій, почуттів і т. ін.).
• Поверта́тися з щито́м — бути, повертатися переможцем.
• Поверта́тися на щиті́ — бути переможеним, убитим у бою.
2. Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось. || Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось. || буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд.
3. гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів.
• Прохідни́цький щит — гірнича машина для проходження шахт і тунелів.
4. спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.).
5. Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. || військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. || спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Розподільний щит .
6. спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплено залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол.
7. геол. Найдавніша частина суходолу, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід.
8. біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.
Начните вводить слово: