щи́рий
-а, -е.
1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. || Який охоче приймає кого-небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. || Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до кого-небудь. || Який є виявом доброго, сердечного ставлення (про вітання, подяку і т. ін.). || Пройнятий сердечною теплотою, відвертістю. || Який виражає справжні, непідробні почуття, думки. || Сповнений ласки, доброти, душевності; привітний. || Сповнений життєвої правди; правдивий. Щире прохання . Щирий друг .
• Від (од) щи́рого се́рця — а) (у сполуч. з дієсл., що виражають побажання, вітання) палко, від усієї душі; б) (у сполуч. з дієсл. розказувати, розповідати і т. ін.) відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно.
2. Справжній, дійсний. || Який по-справжньому вірить, дотримується чого-небудь. || Безпосередній і глибокий ( перев. про почуття). || Значний за ступенем вияву; щедрий. || Без домішок, непідробний, чистий. Щире золото .
3. на що , до чого і без додатка . Самовідданий, старанний, завзятий. || Сповнений самовідданості, старання, завзяття.