шпиль
-я́, ч.
1. Вершина гори, горба і т. ін. || Конусоподібне підвищення; пік. || Горб, невисока кругла гора.
2. Загострена жердина, стержень на будівлі і т. ін.
3. Вузька висока надбудова пірамідальної або конічної форми, що завершує будівлю.
4. Верхня трикутна частина торцевої або фасадної стіни будинку, обмежена схилами даху.
5. заст. Гострий виступ на стіні, башті і т. ін.; зубець.
6. Великий довгий цвях.
7. мор. Вертикальний коловорот на суднах для піднімання й опускання якоря, піднімання важких речей тощо.