шорстки́й
-а́, -е́.
1. Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий. || Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про частини тіла). || Твердий, колючий чи гострий на дотик; який подразнює шкіру при дотику. || Покритий цупким, колючим волоссям, шерстю (про шкіру обличчя, голови і т. ін.). || Цупкий, колючий (про волосся, шерсть і т. ін.).
2. перен. Який виявляє різкість, суворість або гостро висловлює свої думки, почуття; грубуватий на словах і в поведінці. || Проникливо гострий (про очі, погляд); колючий. || З якими-небудь хибами, недоліками, недоробками (про мову, стиль і т. ін.). || Позбавлений ніжності, милозвучності (про слова, звуки і т. ін.); грубий, неприємний. || Сповнений шурхоту, шелесту (про звук).
3. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.