шов
шва, ч.
1. Місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри і т. ін. || у сполуч. з прикм. Спосіб вишивання, характер стібків.
• Ру́ки по швах \[стоя́ти, трима́ти і т. ін.\] — струнко, виструнчившись, з опущеними вздовж тулуба руками.
2. Місце скріплення частин чого-небудь. || Місце скріплення зварюванням, клепанням і т. ін. окремих деталей конструкцій, споруд тощо. || Проріз, щілина у споруді чи конструкції, які допускають незначне переміщення їхніх частин, деталей, викликане зміною температури, осіданням фундаменту і т. ін.
3. мед. Місце з'єднання тканини, розсіченої під час хірургічної операції. Накладати шви .
4. бот. Заглиблення на плодах у місці з'єднання їх половинок чи частинок.