шабаш
I ша́баш -у, ч.
1. рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом.
2. міф. За середньовічними повір'ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. II шаба́ш -у, ч. , розм.
1. також з прийм. на, по, до, після і т. ін. Закінчення, кінець чогось ( перев. роботи).
2. у знач. присудк. сл. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі; кінець. || Те саме, що годі 1).
3. виг. Уживається як заклик закінчити щось або сигнал про закінчення чогось.
Начните вводить слово: