чи́сто
1. Присл. до чистий 1), 2), 4-9). || у сполуч. з прикм. , займ. Підкреслює якість ознаки, названої прикметником, займенником.
2. у знач. присудк. сл. Про відсутність бруду, пилу і т. ін. де-небудь. || Про стан моральної чистоти, щирості, душевного спокою.
3. присл. , розм. Зовсім, абсолютно.
• Геть-чи́сто — абсолютно, цілком, до кінця.
4. присл. , у сполуч. з прикм. Підкреслює винятковість ознаки, названої прикметником; виключно.
5. у знач. порівн. спол. , розм. Ніби, неначе. || Точно, як; зовсім.
Начните вводить слово: