че́лядь
-і, ж. , збірн.
1. іст. Населення феодальної вотчини у давній Русі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.).
2. іст. Дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга. || Люди, які посідали невисоке службове або громадське становище. || Слуги взагалі; прислужники.
3. заст. , діал. Молодь. || Весільні гості молодої.
4. заст. Жінки, дівчата.
5. діал. Члени однієї родини.
6. зневажл. Попихачі, холуї.