чек
I -а, ч. , фін.
1. Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку.
• Ба́нківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного характеру.
• Грошови́й чек — чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.
• Доро́жній чек — платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб міжнародних розрахунків.
• Іменни́й чек — чек, виписаний на ім'я певної особи.
• Пред'явни́цький чек — чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім'я пред'явника.
• Това́рний чек — документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.
• Фікти́вний чек — чек, виписаний на неінкасовану суму.
2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси зі свідченням, що товар оплачено. II -а, ч. Ділянка, яку заливають водою ( перев. для вирощування рису). III :
• Як на чеку́ розм. — перебуваючи насторожі; завжди очікуючи чогось неприємного.