Толковый словарь русского языка И. С. Ожегова и Н. Ю. Шведовой
ЧАРКА -и, ж. Небольшой сосуд для питья вина. Серебряная ч. II уменьш. чарочка, -и, ж. II прил. чарочный, -ая, -ое.
Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
чарки, ж. (устар., нар.-поэт.). Кубок, стопка, небольшой сосуд для питья вина. И чарка пенного вина из рук в другие переходит. Пушкин. Ермолай любил покалякать с хорошим человеком, особенно за чаркой. Тургенев.
Вино, жидкость, вмещающаяся в такой сосуд. Жена рукою собственной по чарке им нальет. Некрасов.
Толковый словарь Ефремовой
ж.
1) Кубок, стопка, небольшой сосуд для питья вина.
2) Количество жидкости, вмещающееся в такой сосуд.
Украинский толковый словарь
ча́рка
-и, ж.
1. заст. Велика ( перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих.
2. Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв. || Кількість напою, що вміщується в такій посудині. || Товариська зустріч, вечірка, де пригощають вином, спиртними напоями. || Заздоровна чара, що здебільшого супроводжується тостом. || Те, що п'ють (вино та спиртні напої). || Те саме, що пияцтво .
• Загляда́ти в ча́рку; Не розмина́тися з ча́ркою — частенько випивати.