цирк
-у, ч.
1. У Стародавньому Римі – місце, арена для кінних змагань, а згодом – боїв гладіаторів та інших видовищ.
2. Вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін. || перен. , розм. Всяке сенсаційне видовище.
3. Заклад, який влаштовує вистави цього виду мистецтва. || Приміщення, що має вигляд круглого будинку з амфітеатром для глядачів і ареною в центрі для таких вистав. || Присутні на такій виставі глядачі.
4. геол. Природна чашоподібна улоговина на схилах гір. || Своєрідна кільцева гора, характерна для рельєфу Місяця.
• Льодовико́вий цирк — улоговина у вигляді амфітеатру, в якій утворюється льодовик.