цикло́н
ч.
1. род. -у, метеор. Вихровий рух атмосфери зі зменшенням тиску повітря від периферії до центра вихору, який супроводжується великою хмарністю та опадами; прот. антициклон.
2. род. -у, розм. Сильна буря, ураган.
3. род. -а, тех. Апарат для очищення повітря (газу) від завислих у ньому твердих частинок (пилу), дія якого ґрунтується на використанні відцентрової сили.