холо́п
-а, ч.
1. У давній Русі – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; згодом – двірський слуга, кріпак. || Людина, яка принижено підкоряється цареві, панові; раб.
2. перен. Той, хто схиляється, плазує перед ким-, чим-небудь.
Начните вводить слово: