хо́лод
-у, ч.
1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). || Свіжість у повітрі; прохолода. || Потік, струмінь повітря, що має низьку температуру. || Місце з низькою температурою повітря. || Низька температура кого-, чого-небудь. || Температура, нижча від нуля. || Дуже холодна погода; мороз. || перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. || перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін.
2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. || Дія, вплив чого-небудь, що викликає відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін.
3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. || Вияв відчуженості, неприязні, ворожості.
Начните вводить слово: