хаос
I хао́с -у, ч.
1. перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого-небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів .
2. Нагромадження каміння, уламків гірських порід і т. ін. || Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь. II ха́`ос -у, ч. У давньогрецькій міфології – безмежний світовий простір, що являє собою суміш усіх стихій.