форту́на
-и, ж.
1. У давньоримській міфології – богиня щасливої долі, талану, яку зображували молодою жінкою із зав'язаними очима; символ щасливого випадку, удачі.
2. Щасливий випадок, удача, успіх. || розм. Доля, талан.
3. заст. Майно, статок.
Начните вводить слово: