форте́ця
-і, ж.
1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони.
2. перен. , уроч. Надійний захист, опора, твердиня.
Начните вводить слово: