фонта́н
-а, ч.
1. Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. || чого , який . Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Бити фонтаном .
2. Струмінь нафти, газу, води і т. ін., що викидається на поверхню землі зі свердловини здебільшого під природним тиском пластів.
3. Споруда з пристроєм для подавання води під тиском; водорозбірна колонка.
4. перен. , розм. Нестримний потік або вияв чого-небудь (слів, красномовства тощо).
Начните вводить слово: