фено́мен
-а, ч.
1. Рідкісне, незвичайне, виняткове явище. || який або чого . Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко трапляється. || Про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами.
2. філос. Явище, єдине в своєму роді, взяте в його цілісності, в єдності з його сутністю й дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.
3. У філософії І. Канта – явище, що осягається досвідом і протиставляється ноумену як "речі в собі".
Начните вводить слово: