фа́уна
-и, ж.
1. У давньоримській міфології – богиня лісів, полів, звірів.
2. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. || Про сукупність тварин певного типу, класу тощо.