уго́да
(вго́да), -и, ж.
1. Взаємна домовленість про що-небудь.
2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. || Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди.
• Аге́нтська уго́да — вид угоди з фізичною або юридичною особою про виконання від її імені певного роду обов'язків.
• Алеа́торна уго́да — випадкова біржова угода, парі.
• Ба́ртерна уго́да — безгрошова, але оцінена та збалансована за вартістю товарообмінна операція.
• Біржова́ уго́да — одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав та зобов'язань з придбання та продажу певної кількості біржового товару в лотах.
• Джентльме́нська уго́да — умовна назва угоди, укладеної в усній формі.
• Каба́льна уго́да — надзвичайно невигідна угода, укладена примусово, внаслідок збігу обставин, обманним шляхом.
• Креди́тна уго́да — угода, яка визначає обсяг, форми та умови надання кредиту та сплати боргу.
• Ліцензі́йна уго́да — угода про передачу прав на використання ліцензій ноу-хау, товарних знаків.
• Мирова́ уго́да — угода між сторонами про припинення суперечки, що виникла між ними, шляхом взаємних поступок.
• Міжнаро́дна това́рна уго́да — міжнародна угода з регулювання світових ринків окремих сировинних товарів.
• Пате́нтно-ліцензі́йна уго́да — частина науково-технічного співробітництва, що сприяє усуненню невиправданого дублювання у пошуках і розробках, прискоренню науково-технічного прогресу.
• Платі́жна уго́да — міждержавна угода, що встановлює регламент щодо організації взаємних розрахунків і платежів між державами.
• Пролонгаці́йна уго́да — вид угоди із цінними паперами, за якою покупець чи продавець мають право продовжити термін к…