тя́мити
-млю, -миш; мн. тя́млять; недок. , перех. і неперех. , розм.
1. Усвідомлювати, розуміти що-небудь; виявляти кмітливість, тямущість у чомусь. || у чому , на чому , що . Розумітися на чому-небудь, мати знання в якійсь справі. || Уміти що-небудь робити. || рідко . Те саме, що відчувати 1).
2. Тримати в пам'яті, пам'ятати.
• Не тя́мити себе́ також від чого — бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів.
Начните вводить слово: